Інгульське

Відносно недавно у Києві заїхав до фірмової точки “Дудляр” і знайшов там пиво у склі. Вони просто давно нічого у скло не розливали, ну або я не бачив. Зустрічаєм пиво “Інгульське”. На сторінці у ФБ знайшов невеличкий опис. Пивовари описують його як “м’яке, освіжаюче, з нотками банану та гвоздики”. Корка, до речі, лиса однотонна.

По-перше, відкриваємо обережно, пиво трохи йде верхом. По-друге, тут дійсно відчувається чіткий, солодкий та просто приємний банановий аромат. Точніше як, присмак саме в’яленого банану. Більш того, якщо дати пиву постояти, аромат стає може не таким яскравим, але присмак банну просліковується і зараз. Пиво постояло ще трішки, і в ароматі стала пробиваться карамелька. Прям дуже не очікувано…. Піна має білий колір, середньозернисту основу. Тримається довго. Пиво вже деякий час стоїть у бокалі і вона не збирається сходити.

Смак пива “Інгульське” такий самий насичений як і аромат. Тут вже більше солодкого присмаку, але й пшеничний присмак також присутній. Наприкінці ковтка та і у післясмаку додається карамельної кислинки. Десь там на задньому плані, трохи гірчинки, але вона не випирає. Як на мене, вийшло прям дуже непогано. Варто спробувати.

Усі мої дегустації від броварні Дудляр можна подивитися тут. А на сторінці у ФБ можна слідкувати за життям броварні.