Від Сяну до Дону

Останнього разу, коли був у Львові, я набрав багато всякого пива. Серед іншого було пиво “Від Сяну до Дону” від Правди. І перед тим, як почати дегустацію, хотів сказати – так довго пиво я ніколи не відкривав. Річ у тім, що у мене пляшка 0.75 і вона закупорюється дерев’яною коркою. Тільки розміром менше ніж звичайна від шампанського. Як я не старався, корка не піддавалася. Як висновок – я зламав її навпіл. Але… штопором також не піддавалася. Довелося просто віделкою засунути її всередину. Після таких важких зусиль, я чекаю смак та аромат пива мінімум на четвірку.

Аромат незвичний. На перший ніс мені здалося, що віддає якимись ліками (так я розумію, що це може бути дефект), але коли пиво трохи постояло у бокалі, аромат став нагадувати, трохи незрілу сливу (хм… напевно персик) з додаванням карамелі. Прикольне вийшло поэднання. Якщо пиву дати постояти ще трохи, то аромат стає більш, скажімо так, спокійним, і на перше місце виходить звичайний гіркий шоколад.

Піна мала дрібнозернисту основу, красивий коричневий відтінок. Тримається довго. Тіло насиченого чорного кольору, але якщо подивитися на світло, то присутній ще червоний відтінок.

Так само як і в ароматі, у смаку пива “Від Сяну до Дону” від Правди алкоголь добре захований. У першій половині ковтка відчувається фрукти. Може десь переспілі, але доволі смачно. У другій на перше місце виходить, терпкість та гіркота. Присутній, навіть смак тютюнового листя. Добрею Варто спробувати.

А я нагадую, що усі мої дегустації від Театр пива “Правда” можна подивитися тут. А на офіційному сайті або на сторінці у ФБ можна слідкувати за життям броварні.