Alaus Kelias

Стартую сьогодні з пива Alaus Kelias від Rinkuskiai. Броварі використовували два види хмелю “Hallertauer Tradittion” та “Tettnang Tettnanger”. Вже дуже пізно, щоб ковирятися в інеті, тому поїхали.

Аромат приблизно можна поділити на дві части – це приємний солодкуватий присмак, а також присмак “картону”. Взагалі то, це можна вважити як дефект. Згодом він стає слабкішим, а на перше місце, з великим відривом виходить солодкий присмак. А ще, через деякий час, аромат слабкішає майже до нуля. Таке.

Піна мала крупнозернисту основу, білий колір. Сходить дуже швидко, за секунд 5 (а може і швидше, хоча куди ж швидше) від неї нічого не залишається. Тіло золотистого відтінку, каламутне.

Загалом смак пива “Alaus Kelias”, якщо так взяти, смак повторює аромат. Також, присутній доволі сильний солодкий присмак, а на задньому плані трохи картону/папіру. Карбонізація майже на нулі. Десь на задньому плані ковтка, додається гіркота, яка з однієї сторони нагадує гіркоту від хмелю, а з іншої від ложки цукру. Чесно кажучи, як для лагеру, на мій погляд, він занадто солодкий. Спробував і забув.

А я нагадую, що усі мої дегустації від броварні “Rinkuskiai” можна подивитися тут. А на офіціній сторінці чи у ФБ можна слідкувати за життям броварні.